Румі та орден Мевлеві

Румі

Румі, чиє повне ім'я було Джалал ад-Дін Мухаммад, народився у 1207 році й помер 17 грудня 1273 року. Його родина походила з Балха, і монгольський наступ змусив їх рушити на захід. Він оселився в Коньї, тодішній столиці Сельджуцького султанату Рум, звідки й походить ім'я Румі. Від нього очікували, що він піде стопами батька й стане релігійним ученим і вчителем. Його «Маснаві» вважається одним із найвизначніших поем перської мови, а його поезію нині читають у всьому світі в багатьох перекладах.

Шамс і поеми

У 1244 році Румі зустрів мандрівного дервіша Шамса з Тебрізу, і ця зустріч змінила його життя. Шамс зник у 1248 році, і горе Румі вилилося в ліричні поеми «Дивану Шамса з Тебрізу». Біографії Румі поєднують історію з легендою, тож науковці ставляться до давніх переказів обережно. Популярна історія розповідає, що він уперше почав обертатися, почувши удари молотів ювелірів на базарі Коньї. Інша версія стверджує, що він навчився кружляння від Шамса. Обидві історії розповідають про походження сема.

Замовлення починається в Коньї

Після смерті Румі його син Султан Велед і Хусамеддін Челебі заснували орден Мевлеві, і вони звели мавзолей у Коньї над його могилою. Похоронна камера була завершена в 1274 році під куполом, вкритим бірюзовими кахлями, який і сьогодні є візитівкою міста. Орден узяв свою назву від Мевляни — титулу, яким турки називають Румі, що означає «наш учитель». Його очільником традиційно є Челебі, нащадок родини Румі.

Осередки по всій імперії

За Османів орден поширився по всій імперії, і мевлевійські осередки, що звалися мевлевіхане, були зведені в багатьох містах. Галатський мевлевіхане в Стамбулі, заснований 1491 року за правління Баязида II, вважається найдавнішим мевлевійським осередком у місті. Він має восьмикутну церемоніальну залу з бароковими елементами XVIII століття. Пізніші султани підтримували орден, а султан Селім III читав Маснаві й грав на неї, і його правління часто називають золотою добою ордену.

Читати далі: Пояснення про обертання дервішів у семі

Навчання та спосіб життя

ЮНЕСКО зазначає, що танцівники колись проходили 1001 день усамітненого навчання в осередках, осягаючи етику, норми поведінки та вірування через молитву, релігійну музику, поезію й танець. Після цього навчання вони залишалися членами ордену, але поверталися до своєї праці та родин. Поряд із сема практики ордену охоплюють вивчення Корану й творів Румі, медитацію та бесіди під проводом шейха. Кружляння — лише одна частина значно ширшої дисципліни, і добра презентація на виступі має це ясно показати.

1925 рік і після

1925 року нова республіка Туреччина закрила суфійські осередки, і конійський осередок став Музеєм Мевляни, що відкрився 1927 року. ЮНЕСКО фіксує, що того року було закрито всі мевлевіхане. Держава знову почала дозволяти публічні виступи в 1950-х, а в 1990-х послабила обмеження. У десятиліття закриття традиція вижила, але значною мірою як музика, а не як релігійне вчення. Сьогодні церемонії сема в Туреччині часто подають як культурні події, і деякі групи працюють над відновленням первісного інтимного характеру.

Шеб-і Арус

Найважливіша щорічна сема — вшанування смерті Румі, що зветься Шеб-і Арус, тобто шлюбна ніч або ніч єднання. Орден сприймає його смерть як весілля з Богом. Вшанування триває кілька днів у Коньї в грудні, а завершальна ніч припадає на річницю його смерті — 17 грудня. Паломники прибувають із багатьох країн, і для церемонії діє система квитків. Ви не побачите цього на стамбульському вечорі, але це пояснює, чому орден вважає грудень своїм центром тяжіння.